Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина


Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

freepik

Неінфекційні захворювання, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), найбільш поширені у світі цього року. На їхню частку припадає 71% смертей, а це 41 мільйон людей на рік. У десятці лідерів, які залишаються незмінними вже багато років, — ішемічна хвороба серця, інсульт, хронічна обструктивна хвороба легень (невиліковна хвороба, яка призводить до порушення руху повітряного потоку з легень і це ускладнює дихання — ред.), інфекції нижніх дихальних шляхів та синдром раптової смертності немовлят. А ще онкологічні захворювання легень, хвороби Альцгеймера та деменція, діарейні захворювання, діабет та хвороба нирок.

В Україні цей перелік дещо відрізняється. За інформацією Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), минулого року найбільш смертоносними для українців стали ішемічна хвороба серця, COVID-19, цереброваскулярні хвороби (неінфекційні хвороби, захворювання нервової системи), злоякісні новоутворення, грип та пневмонія. А також — алкогольна кардіоміопатія (тривале вживання алкоголю призводить до появи ознак серцевої недостатності — ред.), хвороби, зумовлені вірусом імунодефіциту (ВІЛ), цукровий діабет, хвороби органів травлення та сечостатевої системи.

На думку експертів, ризики для здоров’я зростають і надалі зростатимуть. Глобалізація та фактично відсутні обмеження для переміщення земною кулею й міграції населення призводять до того, що локалізувати будь-яку інфекційну хворобу сьогодні майже неможливо. Усі пам’ятають, як швидко розповсюджувався коронавірус. І хоча людство впоралось із цією хворобою, існують ризики появи інших, не менш значущих проблем. Серед них — хвороби, які людство вже взяло під контроль. Це може статися через порушення заходів охорони здоров’я щодо захворювань, які колись перебували під контролем. З’являються нові штами відомих хвороботворних організмів. На процес впливає й поведінка людини. Як ось надмірне використання антибіотиків призвело прискорення до появи хвороботворних організмів, стійких до ліків. Тож результат не забарився. Повернулись ті, які колись піддавались лікуванню та контролю. Захворювання, які знову можуть виникати, включають малярію, туберкульоз, холеру, кашлюк, грип, пневмококову інфекцію та гонорею. Стійкість до протимікробних препаратів є причиною смерті 1,2 млн людей щороку, зазначають у Комісії із забезпечення готовності та реагування на надзвичайні ситуації в галузі охорони здоров’я (HERA).

За даними Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США, людству можуть загрожувати й інші небезпечні хвороби, як-от ВІЛ-інфекція, атипова пневмонія, хвороба Лайма, хантавірус, лихоманка Денге, вірус Західного Нілу та вірус Зіка. А враховуючи війну в Україні, що спричинила напруження у світі, зростають ризики хімічної, біологічної, радіоактивної чи навіть ядерної загрози.

Населення планети та України старіє. За даними ООН, кількість людей у віці 60 років і старше потроїлося з 1950 року, і в 2000-му сягнула 600 мільйонів, а до 2050 року становитиме вже 2,1 млрд осіб. Тривалість життя людини зростає, хоча забезпечення його якості — це теж виклик. Така тенденція впливає не тільки на демографію країни чи регіону, на соціально-економічну активність. Це значно впливає і на картину того, яких хвороб вже найближчим часом ставатиме дедалі більше.

Тож на глобальному рівні ця вікова кореляція та нові виклики кардинально змінюватимуть стратегії розвитку системи охорони здоров’я та фармацевтичної галузі. Що, вочевидь, потребуватиме додаткових витрат урядів на програми медичних гарантій. Звужуючи питання до наслідків таких змін в Україні, варто враховувати ще й серйозні фінансові фактори — наслідки повномасштабної війни, девальвацію гривні, закриття великої кількості бізнесів, зростання витрат на оборону і скорочення інших статей витрат держбюджету.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Лабораторія «Фармак» з вивчення процесу вивільнення діючої речовини з ліків у різних формах / Фото: Фармак

Історії хвороб

За даними відділу народонаселення ООН, середня тривалість життя у світі з 1970 по 2020 р. зросла з 58,1 до 73,2 року. В Україні, за інформацією Державної служби статистики, середня тривалість життя дещо менша і становить 72 роки. Жінки в середньому живуть 77 років, а чоловіки — 67.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Розвиток сучасної медицини, фармацевтики та вдосконалення всієї системи охорони здоров’я суттєво впливає і впливатиме на подовження тривалості життя людства. Відтак кількість літніх людей дедалі зростає. До прикладу, тих, кому у 2019-му було за 80 років, налічувалось на весь світ 143 мільйони. У 2050-му їх буде втричі більше — 426 мільйонів.

Збільшення тривалості життя — новина добра. Водночас це й виклик для системи охорони здоров’я. Адже, приміром, вікові захворювання головного мозку, зокрема хвороба Альцгеймера, — одні з найсерйозніших проблем сучасної системи охорони здоров’я. Щорічно кількість людей, які отримали такий діагноз, зростає на 3%. Це надмірна швидкість, до якої ще треба пристосуватися. Другий приклад — це серцево-судинні захворювання, які, хоча і значно «помолодшали» останнім часом, та все ще є хворобою старшого населення. Знову ж таки: збільшення кількості пацієнтів із таким діагнозом вимагатиме від медичних систем шукати нові підходи до лікування.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Фото: компанія «Дарниця»

Медицина вже приймає ці виклики. Як-от, наприклад, персоналізована медицина — нова медична практика, де використовують генетичний профіль людини. Дані, які мають лікарі про стан конкретного пацієнта, допомагають їм призначати ефективніші препарати, обирати правильну терапію та запобігати захворюванню. Доказова медицина відрізняється тим, що вона використовує узагальнені дані досліджень.

Справжню революцію спричинили технології мРНК-вакцини, які стали відомими у всьому світі завдяки вакцинам Pfizer-BioNTech і Moderna. Це молекула, яка переносить генетичний код від ДНК до механізму, що виробляє білок клітини. Якщо простіше, то це код антигену і він змушує організм виробляти справжні антитіла. Науковці сподіваються, що саме ці вакцини і стануть ключем до вирішення надважливих проблем людства — лікування раку, ВІЛ та інших важких хвороб. Наприклад, мРНК може навчити імунну систему розпізнавати уражені клітини і знищувати їх.

Або й генна інженерія, яка за допомогою зміни геному людини може допомогти у лікуванні генетичних, вірусних захворювань та навіть онкології у пацієнтів. І вже є перші обнадійливі результати. Наприклад, у 2022 році завдяки новій формі редагування генів хвора на лейкемію британка змогла вилікуватись за 6 місяців. А корейські дослідники з Університету Йонсей вилікували захворювання печінки та очей у дорослих мишей.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Фото: компанія «Артеріум»

Що в Україні?

Крім глобальних тенденцій, як пандемії чи старіння населення, в Україні додаються і свої власні «акценти». В першу чергу викликані війною з російськими окупантами та її наслідками для військових і мирного населення. Як зазначає МОЗ, у 20−30% людей, які пережили травматичні події, розвиваються посттравматичні стресові розлади (ПТСР). Фізіологічна реакція на психологічний стрес також має зв’язок із ризиком серцево-судинних захворювань.

Як планують українські компанії забезпечувати населення ліками з огляду на тенденції зростання певних видів захворювань, ми дізнаємося з бліц-опитування представників трьох найпотужніших гравців внутрішнього фармринку: «Фармак», «Дарниця» та «Артеріум».

Володимир Костюк,

виконавчий директор компанії «Фармак»

Про лікування психоемоційних розладів

Зараз психоемоційні розлади лікуються переважно декількома групами препаратів. До них відносять антидепресанти, нейролептики, бензодіазепінову групу та деякі інші.

За тривалі роки війн у світі відбувся прорив у лікуванні психоемоційних наслідків у військових. Коли з’явилися та почали використовуватися антидепресанти (за потреби в комбінації з нейролептиками), військових стало легше повернути до мирного життя та соціалізувати.

На сьогодні у портфелі «Фармак» є два препарати з групи антидепресантів та один — з групи нейролептиків, тому вже зараз ми пропонуємо ліки для посттравматичних стресових та інших тривожних розладів. Це — сучасні препарати. Їхня перевага в тому, що вони не впливають на апетит, не погіршують статеву функцію, не чинять вплив на серцево-судинну систему та не викликають денної сонливості.

Про інвестиції в нові розробки

Ми налаштовані та рухаємося до забезпечення потреб системи охорони здоров’я саме такими препаратами, які потрібні сьогодні і, за нашими дослідженнями, будуть потрібні в майбутньому. У воєнний 2022 рік ми інвестували у розвиток та розробку нових ліків понад 955 млн грн. Під час повномасштабної війни вивели на ринок 16 нових лікарських засобів.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Лабораторія «Фармак» з контролю якості ліків / Фото: Фармак

Про актуальні напрямки для розвитку

Ми бачимо значний потенціал у наших рентгеноконтрастних лікарських засобах. Адже виробників таких продуктів у світі — одиниці. Вони використовуються для онкодіагностики. Щодо інших цікавих для нас напрямків розвитку — це біотехнологічні препарати. Дуже цікаво було б локалізувати виробництво вакцин з календаря щеплень, але для цього необхідно знайти іноземних партнерів, що мають таку технологію та готові її нам передати. Звісно, плануємо надалі розвивати й інші ключові портфелі — кардіологічний, ендокринологічний напрямок, препарати для анестезії.

Інна Деняк, директорка з розвитку фармацевтичної компанії «Дарниця»

директорка з розвитку фармацевтичної компанії «Дарниця»

Про перспективи зростання ринку в Україні та світі

Глобальний ринок фармацевтики зростатиме, і цьому сприяють такі драйвери, як збільшення кількості населення та його старіння, підвищення рівня доходів, дедалі більша популярність та доступність здорового способу життя і профілактичної медицини, а також нові захворювання — вірусні мутації за типом Сovid-19.

Щодо України, то тут, звісно, все залежатиме від розвитку подій на полі бою, інфляційних та міграційних процесів. Загалом експерти прогнозують зростання фармацевтичного ринку України. Так, Proxima Research очікує на збільшення обсягів продажу лікарських засобів у гривні на 7% за песимістичним сценарієм та на 30% — за оптимістичним.

Про інвестиції в нові розробки

Попри повномасштабну війну, «Дарниця» випустила на ринок 18 нових лікарських засобів у 2022 році. Загалом за останні 5 років компанія представила 70 нових препаратів. Протягом цього часу «Дарниця» інвестувала понад 2 млрд грн у розвиток, основні статті — капітальні інвестиції, діджиталізація та нові продукти. Як результат, за 2022 рік кожна шоста упаковка ліків, продана в аптеках, — виробництва «Дарниці», за даними Proxima Research.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Фото: компанія «Дарниця»

У квітні 2022 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визначила вітчизняну фармацевтичну компанію «Дарниця» як єдину в Україні, що отримає технологію виробництва вакцин на основі мРНК. Наразі в Україні не виробляються вакцини від жодної хвороби, тож це значний крок для розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі. Команда компанії пройшла навчання у Сеулі в 2022 році й готується до другого етапу влітку 2023-го.

Ірина Пальона,

радник з медичних питань Корпорації «Артеріум»

Про головні тренди

Навіть у довоєнні роки майже 32% населення України та світу помирали через серцево-судинні захворювання. Вони поширюються через сучасний стиль життя: малу рухливість, шкідливі звички. Для українців ризики зростають і через війну: ми постійно піддаємося стресу, який є однією з причин хвороб серця. Нашим пацієнтам доступні 27 препаратів з асортименту «Артеріум» для лікування ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда тощо. У 2021-му ми першими в Україні вивели на ринок України антитромботичний генерик на основі молекули прасугрель. Він поширений у європейських країнах і входить у міжнародні протоколи лікування інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії. У 2023 році хочемо зробити доступними ще два кардіопрепарати.

«Артеріум» планує розвиватись у напрямі кардіопрепаратів тривалої дії для пацієнтів з артеріальною гіпертензією, серцевою недостатністю. Замість двох разів на добу людина приймає засіб лише раз чи рідше, і його дія є тривалішою. Такі засоби стають більш поширеними у світі.

Партнерський проєкт: Топ-10 смертельних хвороб: як змінюється список з роками та що пропонує українська медицина

Фото: компанія «Артеріум»

Стійкість бактерій до антибіотиків, за даними ВООЗ, — одна з найбільших загроз для людства. Якщо не діяти, то до 2050 року смертність через антибіотикорезистентність може становити 10 млн осіб щороку. Антибактеріальні засоби ТМ «Артеріум» — найпоширеніші на ринку України: кожна 5 упаковка антибіотиків, яку купують українці, це ліки «Артеріум». Тому ми відчуваємо відповідальність за те, щоб доносити до споживачів інформацію про проблему антибіотикорезистентності та робимо це в межах кампанії «Антибіотики за правилами». Війна в Україні диктує свої вимоги щодо застосування антибіотиків під час бойових травм. МОЗ України оприлюднило положення про те, як обрати антибіотик при бойовому ураженні та як діяти, щоб антибіотикотерапія була ефективною. Їх потрібно доносити до всього населення, медиків, парамедиків і військових у першу чергу.

Про нові розробки

Попри війну, «Артеріум» інвестує у розвиток. У 2022 році ми впровадили 13 проєктів для посилення потужностей R&D і виробництва, а також вивели на ринок 36 нових кардіологічних, неврологічних, гастроентерологічних, безрецептурних та ветеринарних препаратів від «Артеріум». Надалі акцент робитимемо на генериках з доданою цінністю — засоби з тією ж діючою речовиною, що й в оригіналі, але з додатковими характеристиками: зручніша форма чи пакування, поліпшений склад. Уряди багатьох країн оптимізують витрати на охорону здоров’я та надають перевагу саме генерикам, які дешевші, ніж оригінальні засоби.

БОКС: сила сильних

Щонайменше 18 із 20 провідних фармацевтичних компаній світу активно розробляють препарати, які використовуються у генній терапії. Саме вони можуть допомогти у лікуванні таких важких хвороб, як, наприклад, цукровий діабет чи СНІД.

До 2025 року 36% нових ліків в генній терапії включатимуть нові методології. У 2019-му таких було лише 5%. І такі прогнози вже суттєво впливають на фінансові звіти топів. Капіталізація 20 найбільших світових біофармацевтичних компаній у 2022 році зросла на 5,4%, з $3,43 трлн до $3,61 трлн (дані Global Data’s Pharma Intelligence Center). Транснаціональна американська корпорація Pfizer, для прикладу, повідомила про ринкову капіталізацію у розмірі $287,6 млрд та, ймовірно, утримає свої позиції. Зараз Pfizer працює над вакциною проти респіраторно-синцитіального вірусу (RSV). Тобто проти того, що викликає сезонні захворювання нижніх дихальних шляхів — трахей, бронхів, легень.

Інші фармгіганти — Vertex та Lilly також не пасуть задніх: їхня ринкова капіталізація торік зросла на 32,8% та 31,6% відповідно. Зростання Vertex пов’язане з «проривом» у лікуванні муковісцидозу — захворювання, яке виникає внаслідок порушення видільної функції екзокринних залоз та в першу чергу вражає дихальну систему і шлунково-кишковий тракт.

Акції фармкомпанії Lilly зросли з $276 до $366 за штуку. Усе — завдяки потенційному схваленню Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (США) декількох революційних методів лікування, зокрема й хвороби Альцгеймера, лікування виразкового коліту та атопічного дерматиту.

Відтак, як зазначають у маркетинговому агентстві Research&Markets, світовий ринок рецептурних ліків зросте з $969 млрд у 2020-му до $1,36 трлн до кінця 2027 року.

Виды и классификация кирпича