Новини компаній: Як залучити міжнародні інвестиції


Новини компаній: Як залучити міжнародні інвестиції

Одна зі зруйнованих АЗС (Фото:Амік Україна)

Майже 15 місяців триває війна. Україна захищає свою незалежність. ЗСУ гідно відстоюють територіальну цілісність, а прозорий бізнес відповідає на виклики економіки воєнного часу, інвестуючи та створюючи робочі місця, наповнюючи бюджет податками. Зазнавши втрат від бойових дій, українські підприємства продовжують працювати та підтримувати державу.

Однак бізнесу необхідні умови функціонування: прості й доступні правила, незарегламентовані численною кількістю законодавчих норм, спрощення бюрократичних процедур та дозволів.

Аудрис Стропус,

генеральний директор ПІІ Амік Україна

Після початку повномасштабного вторгнення Україна має позитивний досвід співпраці уряду та бізнесу. У квітні 2022‑го в тісному взаємозв’язку та повному розумінні проблематики держава та нафтотрейдери подолали низку перепон за лічені тижні. Адже уряд створив умови швидкого вирішення проблем, а бізнес забезпечив оперативне ввезення пального з-за кордону. Спільними зусиллями поступово насичено ринок пальним.

Це яскравий приклад ефективної підтримки та забезпечення умов для бізнесу. Сьогодні існує чимало проблем, з якими компанії стикаються щодня. Постійні зміни та нечіткі законодавчі норми часто змушують бізнес відстоювати права в судовому порядку. Але більшість підприємців знають із досвіду: судові процеси тривають роками, створюючи додатковий тиск на діяльність, гальмуючи розвиток.

Стабільність і прогнозованість, впевненість і гарантії — засади розвитку. Ці доволі прості умови стимулюють іноземні інвестиції та приватний капітал до відкриття нових ринків, розширення чи масштабування бізнесу і, як наслідок, — до сплати податків у бюджет країни.

Враховуючи європейський досвід ведення бізнесу, застосовуючи найкращі практики австрійських компаній, ПІІ АМІК УКРАЇНА є унікальним підприємством паливного ринку, в якого активи та бізнес зосереджено на одній юридичній особі. Підприємство не створювало інші юридичні одиниці, не розподіляло активи та операційну діяльність, як це часто буває в Україні, а тому — це прозорий бізнес, де не можна «розмити» податки. Так, за даними ДПС України, АМІК УКРАЇНА у 2020 році входило до п’ятірки найбільших платників податків на 1 літр проданого палива, за дев’ять місяців 2021‑го замикало топ-5 найбільших платників податків паливного ринку, а у вересні 2022‑го було відзначено взірцеву фіскальну поведінку підприємства за збільшення податкового навантаження під час війни.

Попри системність і прозорість, АМІК УКРАЇНА часто стикається з практикою інтерпретації законодавства органами державної влади на власний розсуд та «формальним» підходом до норм, невиконання яких тягне за собою більші штрафи, ніж за несплату податків. Яскравою ілюстрацією є ситуація, коли, попри військові дії та проблеми в економіці, намагання не скорочувати робочі місця та збільшення податкового навантаження, інцидент на АЗС м. Києва вартував підприємству багатомільйонного штрафу. Випадок на АЗС, зруйнованій ракетним обстрілом країною-агресором, демонструє щоденну боротьбу бізнесу в умовах української реальності. Знищення майже повністю приміщення та обладнання АЗС, у тому числі касового апарату, зупинило її роботу. Попри втрати та складнощі, підприємство, дотримуючись державної політики швидкої відбудови, відновило об’єкт і запустило його в експлуатацію. Після встановлення нового обладнання касовий апарат було зареєстровано в ДПС, однак його номер не було актуалізовано в додатку до ліцензії на право торгівлі пальним.

Новини компаній: Як залучити міжнародні інвестиції

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Новини компаній: Як залучити міжнародні інвестиції

Фото: Амік Україна

З огляду на воєнний стан, Кабмін зупинив строки надання адмінпослуг та видачі документів. Однак, попри законодавчі рішення, не відбулося адаптації органів контролю до реалій бізнес-середовища у воєнний час.

Деякі податкові норми, що повинні регламентувати обіг пального, вже декілька років так і не врегульовано на законодавчому рівні. Закон щодо обігу підакцизних товарів визначає лише порядок отримання ліцензій на торгівлю пальним, але не містить жодних відомостей про порядок заповнення додатка до ліцензії та не регламентує дії підприємства у разі зміни відомостей. Немає й чіткого законодавчого порядку актуалізації даних у додатку до ліцензії на право торгівлі пальним, не затверджено навіть форму самої ліцензії з додатком. Форми, що існують із 2019 року, мають виключно рекомендаційний характер від ДФС.

Складне адміністрування не призводить до належного контролю за сплатою податків, а навпаки, використовується як каральний метод при контролюванні підприємств.

Попри сплату податків у повному обсязі та відсутність порушень, було застосовано найжорсткішу санкцію — 200 % вартості реалізованого через касовий апарат товару, — приводом для якої стала несвоєчасна актуалізація даних у додатку до ліцензії на право торгівлі пальним, і податківці використали це суто як каральний захід. При застосуванні таких штрафних санкцій розмір штрафу, як правило, становить десятки мільйонів гривень. У випадку з АМІК УКРАЇНА штрафна санкція є не наслідком несплати податків, а покаранням через бюрократичну недбалість працівника АЗС у період воєнних дій. Для європейських країн подібна практика незрозуміла, оскільки їх податкові органи запобігають саме порушенню законодавства та допомагають платникам у своєчасному виконанні зобов’язань. В Україні платник податків вимушений нести тягар покарання через недосконалість законодавства та сплатити штраф, який значно перевищує вартість самої АЗС. Непропорційність покарання в подібних ситуаціях вражає та суперечить засадам верховенства права.

Українське право визнає принцип пропорційності, коли відповідальність повинна відповідати правопорушенню. Цей принцип закріплений у міжнародних договорах України та є важливим на шляху приєднання до європейської спільноти.

Серед прикладів можна виділити ситуацію зі «специфічним» та необґрунтованим застосуванням норм права, коли статистичні форми тлумачаться перевіряючими як документи первинного обліку, а наслідком є штрафи в розмірі 100 % від реалізованого товару. Приміром, «визнання» первинним документом бухгалтерського обліку статистичного журналу про приймання та відпуск пального на АЗС, затвердженого в далекому 2008‑му, до диджиталізації господарських процесів та електронного адміністрування податків, й не закріпленого в жодному нормативному акті, крім галузевої Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів. Адже при перевірці відповідності кількості товару, зазначеній в документах первинного обліку, відсутність журналу за попередній звітний рік у зв’язку з передачею його до архіву стає підставою для податківців дійти висновку про неоприбуткування товару взагалі та нарахування штрафу в сумі 11,2 млн грн. Судові інстанції під час розгляду таких справ завжди скасовують висновки податкової про штрафи. На жаль, тільки в рамках судового процесу бізнес може довести свою невинуватість.

Українські підприємства вже продемонстрували стійкість та незламність, що відображає дух народу. Попри ситуацію в країні, бізнес не тільки підтримує ЗСУ, але й виборює справедливість у міжнародних інстанціях, намагаючись притягнути агресора до відповідальності. АМІК УКРАЇНА як суб’єкт господарської діяльності також подав позов до ЄСПЛ щодо визнання агресивних та руйнівних дій росії, внаслідок яких захоплено, розграбовано та знищено цінності підприємства. Підтвердженням обмеження доступу до активів у позові став затверджений Мінінтеграції Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або територій, тимчасово окупованих російською федерацією. Як часто буває в буднях бізнесу, вищезазначений Перелік територій пройшов непростий шлях «становлення». У березні 2022 року ухвалено Закон № 2120‑IX, яким визначено, що на територіях, де ведуться бойові дії або є тимчасова окупація, не нараховується плата за землю для застосування податкових пільг. Перелік територій мав визначити Кабмін, але тільки у грудні 2022‑го було ухвалено відповідну постанову.

Увесь український бізнес рік очікував на чітке врегулювання, а використання Переліку територій мало неоднозначні тлумачення різними державними органами. Це призвело до хаотичного застосування правових норм. Звернення та заклики бізнесу до влади дали результат лише у квітні 2023 року, з ретроспективним застосуванням норми з січня 2023‑го, порушуючи основні принципи для бізнесу — стабільність та своєчасність законодавства.

Складне адміністрування не призводить до належного контролю за сплатою податків, а навпаки, використовується як каральний метод при контролюванні підприємств. Велика кількість бюрократичних журналів, форм, дозволів створюють ризики значних штрафних санкцій через складність одномоментного контролю різного типу документів. Це не спонукає розвивати та масштабувати бізнес, а лише націлює компанії на контроль та дотримання саме бюрократичних процедур.

Відхід від жорстких каральних підходів у роботі з прозорим бізнесом сприятиме залученню іноземних інвестицій, адже захист законних прав та інтересів інвестора не тільки збільшить потік приватного капіталу, а й дасть змогу Україні у стислі строки інтегруватися до європейської спільноти.